"СпортІнформ" продовжує знайомити Вас із аматорським футболом з усієї України.
Футбол - це не просто спорт. Для декого - це спосіб відпочити, для декого - заробити, а для декого - це все життя. Не хочу образити зірок світового футболу, які говорять, що без цієї гри жити не можуть, але по-справжньому важко без футболу доводиться молодим хлопцям з сіл та селищ. Повірте, я це по собі знаю.
Згадую часи, коли я ще тільки пішов до школи. Багато нових друзів, багато вільного часу. І, звичайно, в когось вдома обов'язково знаходився якийсь м'ячик. Шукали поляну, ставили дві цеглини замість ворот - і починали гру. Так і зароджувалася наша пристрасть до футболу. А згодом ми вже ганяли мяч на рівні зі старшими хлопцями.
Тут я плавно й підійшов до розповіді про наш чемпіонат. На Районній раді постало слушне питання: "В футбол грають у всіх селах, а де ж грають найкраще?" Приблизно так і прийшла ера великого футболу в Переяслав-Хмельницький район.
Чемпіонат, в такому вигляді, який він є зараз, з'явився два роки тому. Отже, й говорити про те, що було раніше, немає сенсу.
Декілька слів в цілому про турнір. Кожне село району має право заявити на турнір свою футбольну команду, складену лише з вихідців даного населеного пункту. Більшість команд мають свого спонсора, який забезпечує гравців формою, оплачує проїзд, харчування в день матчу. Гра проходить 11 на 11 на стандартному полі. Чемпіонат починається в кінці весни і закінчується в кінці осені.
В сезоні-2010 команди вперше було поділено на дві ліги. Відбулося це приблизно у той же способ, як зараз роблять у російському чемпіонаті. Після першого кола вісімка кращих команд потрапила до першої ліги, десятка гірших - до другої.
Не можу не згадати долю мого рідного "Востторгу". В останньому матчі першого кола лише перемога залишала жовтневців в першій лізі. Після першого тайму суперники з Поліг-Яненок перемагали 2:0, здавалося б, усе було вже вирішено. Та три голи наших футболістів у таймі другому принесли неймовірну перемогу. Пізніше виявилося, що в складі "Востторгу" був незаявлений гравець. Яненки подали апеляцію до Федерації футболу Переяславщини і, як результат, отримали технічну перемогу.
Та шанси зіграти наступного сезону в першій лізі ще залишалися. Головне було потрапити в трійку кращих команд другої ліги. І знову все вирішувалося в останньому матчі. "Востторг" займав потрібне третє місце з перевагою в одне очко. Напружена гра з Мазінками завершилася з рахунком 2:2. А от головний суперник "Газда" свою гру виграв і випередив нас.
Про сезон-2011 навіть говорити не хочеться. Восьме місце в другій лізі і лише дві команди гірші за "Востторг". Звернемо це на молодість команди і те, що багато гравців проходили службу в армії.
Крім чемпіонату в 2011 році було запроваджено і районний кубок, де команди змагалися за олімпійською системою, на виліт.
Як ви розумієте, "Востторг" не той клуб, який наводить жах на суперників. А хто ж ці футбольні кити Переяславщини?
Ну, звичайно, головний фаворит всіх турнірів, чемпіон останніх трьох сезонів футбольний клуб з Дем'янець. На п'ятки йому наступає переяславський "Костал". Ще минулого сезону він грав у другій лізі, а цього разу мало не став чемпіоном. Вражає також "Артилерист" з Дівичок. Команда зібрана в основному з солдатів - спробуй перемогти таку "армійську машину". Ось у цьогорічному кубку ніхто й не переміг.
Є в нашому районі і маленькі турніри, які тривають протягом одного дня і відносяться до якоїсь дати: Дня Перемоги, Дня Незалежності, Дня Конституції.
Але найцікавіший і найпопулярніший турнір проходить у Жовтневому - це Кубок Кравченка. Він проходить на честь Героя Радянського Союзу Кравченка Івана Яковича, який проживав у нашому селі. Зазвичай, на цей турнір приїздять майже всі районні команди і він затягується аж до вечора. Матчі, звичайно, грають не по 90 хвилин, а по півгодини, тому переможця часто визначають в серії пенальті. Та це не зменшує інтересу до турніру.
Загалом, ось такий він наш чемпіонат: цікавий, напружений, інтригуючий, дещо скандальний. Хоча, звичайно, краще один раз побачити ніж сто разів почути. Приїздіть - не пожалкуєте!
Віталій Усик, спеціально для sportinform.com.ua